Створюйте безпечну й активну культуру навчання

Поясніть, що курс «Диплом із Біткоїна» має освітню мету. Він не рекомендує купувати, продавати чи зберігати біткоїни або брати позики під їхню заставу. Він не обіцяє цінового зростання й не навчає трейдингу. Слухачам не потрібно володіти біткоїнами чи повідомляти, чи мають вони їх.

Узгодьте такі правила участі:

• пояснюйте ідеї своїми словами
• запитуйте, якщо термін незрозумілий
• відрізняйте особистий досвід від загальних доказових даних
• піддавайте сумніву ідеї, не нападаючи на людей
• чесно кажіть, коли ви в чомусь не впевнені
• слухайте, щоб зрозуміти причини, які стоять за поглядами іншої людини
• не припускайте, що всі мають однаковий досвід у питаннях грошей, банківських послуг, безпеки чи технологій
• використовуйте вигаданий сценарій, якщо особистий приклад зачіпав би приватне життя
• не запитуйте нікого, скільки грошей чи біткоїнів вони мають
• не фотографуйте, не записуйте й не поширюйте роботу або вміст екрана іншого слухача без дозволу
• ніколи не розкривайте сід-фразу, приватний ключ, пароль чи заходи безпеки; і
• зупиняйте практичну роботу, якщо щось відрізняється від продемонстрованого процесу.

Використовуйте єдину послідовність міркувань протягом усього курсу «Біткоїн-диплом»:

1. У чому полягає твердження або запитання?
2. Які терміни потребують спільного визначення?
3. Які докази можна перевірити?
4. Що є думкою, уподобанням або умовиводом?
5. Яку альтернативу варто розглянути для порівняння?
6. Які переваги та компроміси виявляються?
7. Що залишається невизначеним або залежить від місцевих умов?
8. Що могло б змінити ваш висновок?

Не заохочуйте гасла, якщо учень не пояснює їх або не застосовує обґрунтовано. «Фіат не працює», «Біткоїн це виправляє», «не ваші ключі — не ваші монети» та «не довіряйте, перевіряйте» можуть започаткувати обговорення, але кожне з них потрібно розібрати, визначивши конкретне твердження, механізм, умову та компроміс.

Коли хтось із учнів не погоджується:

1. Попросіть чітко сформулювати своє твердження.
2. Запитайте, на яких доказах чи досвіді воно ґрунтується.
3. Визначте спільне питання, яке можна перевірити за фактами.
4. Порівняйте твердження з визначенням у курсі або з перевіреним джерелом.
5. Відокремте те, що можна з’ясувати, від того, що залишається ціннісним судженням.
6. Запропонуйте переглянути, уточнити або залишити свій висновок без змін.

Виправляйте фактичні помилки чітко й шанобливо. Не уникайте виправлень заради нейтральності. Нейтральна фасилітація означає застосування справедливих критеріїв оцінювання доказів, а не визнання всіх тверджень однаково точними.

Фінансовий досвід може бути делікатною темою. Запропонуйте три варіанти для осмислення місцевого контексту:

• особистий приклад, яким учень добровільно вирішує поділитися
• приклад із суспільного життя чи життя громади, який учень спостерігав; або
• реалістичний вигаданий сценарій.

Ніколи не вимагайте розкривати інформацію про доходи, борги, доступ до банківських послуг, статус документів, що посвідчують особу, активи, адреси, транзакції, податки, грошові перекази родині чи заходи безпеки.

Дозволяйте учням міркувати та брати участь в обговоренні тією мовою, якою вони можуть мислити найясніше. Під час теоретичних перевірок розуміння під керівництвом викладача та практичних демонстрацій навичок, за якими спостерігає викладач, можна використовувати іншу дозволену мову, якщо викладач може надійно оцінити зміст висловлювань.

Перед початком викладання:

• визначте ключові терміни, які не мають прямого перекладу
• узгодьте один термін місцевою мовою для послідовного використання та, де це доречно, зберігайте англійський термін у дужках
• поясніть «хибних друзів перекладача» та терміни, які мають інше значення в повсякденному вжитку
• скорочуйте речення та уникайте ідіом, жартів і метафор, зрозумілих лише в межах певної культури
• дозвольте учням схематично зобразити ідею або викласти її як послідовність кроків, перш ніж висловлюватися; і
• залучіть компетентного усного перекладача, якщо викладач не може безпосередньо оцінити продемонстровані знання та навички.

Усний перекладач може передавати зміст під час навчання чи оцінювання, але не повинен покращувати відповідь учня, давати підказки чи доповнювати її.

Під час навчання та оцінювання адаптація може змінювати спосіб отримання інструкцій, надання відповіді або керування пристроєм. Вона може передбачати:

• більший шрифт або збільшення зображення на екрані
• висококонтрастні або тактильні матеріали
• додатковий час на опрацювання інформації
• усне пояснення замість письмового
• письмове пояснення замість усного
• керування пристроєм за допомогою клавіатури, перемикача, голосу або сторонньої допомоги
• допомогу читця або перекладача
• зниження рівня шуму або окреме приміщення для оцінювання; або
• поділ завдання на чітко позначені етапи.

Адаптація має зберігати вимірювану компетентність. Якщо компетентність полягає в умінні пояснювати, здобувач освіти все одно має надати пояснення. Якщо вона полягає в умінні перевірити адресу призначення платежу, здобувач освіти все одно має виконати цю перевірку або керувати її виконанням. Якщо вона полягає в умінні продемонструвати послідовність дій, викладач усе одно має спостерігати, як здобувач освіти самостійно ухвалює рішення в межах цієї послідовності.

Адаптації теоретичних контрольних етапів, які проводить викладач, або практичних демонстрацій, за якими він спостерігає, мають зберігати їхню мету, компетентність, докази її набуття та стандарт. Якщо неможливо забезпечити рівноцінне оцінювання, надайте додаткову практику з підтримкою замість того, щоб засвідчувати набуття компетентності.